У статті, присвяченій парламентським виборам 2014 року я показував зв’язок в результатах голосування за різні партії, а також – зв’язок між явкою виборців та підтримкою окремих партій. Так само можна дослідити результати парламентських виборів 2012 року.
Результати виявились цілком передбачуваними: висока підтримка Комуністичної партії, Партії регіонів та інших “комсомольських” політичних сил добре корелює із низькою явкою виборців. Хоча такий зв’язок у даних 2012 року виділяється не настільки контрастно, як в 2014 році.
Так само і межпартійні зв’язки, які обумовлені знаходженням партій в одному “ідеологічному векторі”, добре виділяються для ключових політичних сил. Це означає, що партії фактично знижують результати одна одній, переманюючи та “розмазуючи” голоси виборців.
Але цікавим є виділення двох стійких партійних кластерів, які характеризуються синхронним голосуванням за них виборців: “Партія регіонів – Комуністична партія – Україна-Вперед” та “ВО Батьківщіна – УДАР – ВО Свобода – Наша Україна”.
Як і в попередньому огляді – я використав коефіцієнт кореляції r-Пірсона. Правильніше було б використати τ-Кендала, але для такого масиву даних (33483×22 значень) він ду-у-у-же довго обчислюється. Для приблизної поправки скажу, що значення кореляції Пірсона треба зменшити на 0,1-0,15. Саме на таку різницю здебільшого і відрізняються τ-Кендала та r-Пірсона.
Кореляція підтримки партій та відносної явки виборців