Вибори та кластеризація територіальних громад

На продовження теми про нерівномірність електорального поля в Україні – вирішив дослідити відмінність в результатах голосування в розрізі адміністративно-територіальних одиниць: районів та міст обласного значення. Основна мета роботи: перевірити можливості розділення результатів волевиявлення територіальних громад за допомогою кластерного аналізу. Для вирішення цієї проблеми всі дані по результатах голосування на окремих виборчих дільницях (29674 дільниці) було зведено (сумовано) по окремих адміністративних одиницях (618 районів та міст обласного значення, райони м. Київ). Наступним кроком була нормалізація (приведення середнього значення до нуля та середньоквадратичного відхилення до одиниці) та кластеризація даних. Як і при попередньому дослідженні – в якості метрики вибрано відстань міських кварталів (“відстань Манхеттена”), кількість кластерів вибрано 5. Для кластеризації застосовано метод Варда. В якості вихідних даних для кластеризації використано лише кількості голосів за політичні сили. Вся робота виконана у програмному середовищі R (пакети plyr, cluster та stats), для оформлення картограм використано геоінформаційну систему QGIS.

За результатами зведення даних я отримав 618 записів – саме стільки адміністративних одиниць взяли участь у парламентських виборах 2014. Найменша кількість виборчих дільниць, які потрапили до зведеної таблиці адміністративних одиниць, становить 3: м.Чоп, м.Моршин та Дебальцевська міська рада. Найбільша кількість дільниць – 605 (Харківська міська рада). Для візуалізації кількості виборчих дільниць, які приурочені до адміністративних одиниць України, я побудував гістограму. На осі абсцис гістограми вказана кількість виборчих дільниць на території адміністративної одиниці, на осі ординат – кількість адміністративних одиниць, що містять певне число виборчих дільниць.

Кількість виборчих дільниць на території адміністративних одиниць України

 Як видно з гістограми, лише декілька адміністративних одиниць мають на своїй території більше 200 виборчих дільниць. Окрім зазначеної вище території Харьківської міської ради (605 дільниць), можна виділити: м. Миколаїв (209), Маріупольську міську раду (215), м. Кривий Ріг (296), Львівську міську раду (308), Запорізьку міську раду (317), м. Одеса (366), м. Дніпропетровськ (433). Нагадаю читачам, що на цьому рівні адміністративного поділу місто Київ розглядається в розрізі своїх міських районів.

Результати кластеризації представлено на дендрограмі.

Дендрограма кластеризації адміністративних одиниць України за результатами голосування

Я не став збільшувати/зменшувати кількість кластерів. Хоча – границі кластерів (точніше – значення відстаней) дозволяють як збільшити кількість виділених кластерів (трохи знизивши відстань розділення кластерів), так і зменшити кількість кластерів (трохи “піднявши” відстань розділення). Для початку – подивимось що вийшло при п’яти кінцевих кластерах. Кількість адміністративних одиниць, які потрапили до одного з п’яти кластерів, наведено в таблиці.

 Тепер – самий цікавий момент цього дослідження – “як просторово розподілені виявлені кластери в межах України”. Відображення цього представлене на картограмі нижче.

Розподіл кластерів в межах адміністративних одиниць України при розділенні загальної вибірки на 5 кластерів

Картограма просторового розташування виділених кластерів вказує чітке групування адміністративних одиниць за типами та на “занадто велику” кількість адміністративних одиниць у кластері №1. Враховуючи те, що цей кластер складається із двох великих “підкластерів”, можна для кінцевого аналізу виділити не 5, а 6 кластерів. Якщо це зробити, кількість адміністративних одиниць у кластерах становитиме:

 Картограма просторового розташування кластерів, за умови виділення 6-ти кластерів, виглядатиме наступним чином:

Розподіл кластерів в межах адміністративних одиниць України при розділенні загальної вибірки на 6 кластерів

Розділення на шість кластерів показує більш чіткий розподіл електоральних уподобань громадян. Але інтерпретацію отриманого розподілу ми продовжимо у наступній статті…