Відповіді, від яких виникають запитання

Важко дихати у Кривому Розі… Забруднене у нас повітря. Про це говорять всі мешканці Кривбасу. А хто веде контроль за тим, чим дихаємо ми та наші діти?

Хто контролює підприємства, які говорять, що роблять усе для покращення екологічного стану нашого міста, а самі згортають або відтерміновують виконання екологічних програм?

Громадська спілка «Екологічна рада Криворіжжя» вирішила з’ясувати ці питання та розповісти про результати мешканцям Кривого Рогу.

У нашому місті діє довгострокова програма «По вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки». В рамках цієї програми в місті встановлено 4 автоматизовані станції для моніторингу якості повітря.

Станції розташовані по вул. Олейнікова 3 (станція №1); пл. Радянська 1 (станція №2); вул. Дніпропетровське шоссе 11 (станція №3) та вул. Мелешкіна 32 (станція №4). Схему розташування станцій ви бачите на цьому зображенні:

Схема розташування автоматизованих станцій

Схема розташування автоматизованих станцій

Згідно з інформацією виконкому Криворізької міської ради, яка розміщена за посиланням нижче – всі чотири автоматизовані спостережні станції працюють у “автоматичному безперервному режимі”, виконуючи кожна по 72 вимірювання упродовж доби [документи]. Акцентую вашу увагу – автоматично, безперервно, цілодобово. Тобто без втручання людини та коригування даних у ручному режимі. Сподіваємось, що так і є…

Також представники екологічного підрозділу виконкому міськради назвали показники, щодо яких здійснюється цей моніторинг. Зокрема спостережні станції приділяють увагу контролю за діоксидом азоту ($NO_2$), діоксидом сірки ($SO_2$), сірководнем ($H_2S$), окисом вуглецю ($CO$), аміаком ($NH_3$) та оксидом азоту ($NO$). Деталі ви можете побачити за цим посиланням: [документи]. Хочу зазначити, що дві з чотирьох спостережних станцій оснащено метеорологічними модулями. Вони дозволяють в момент відбору проби повітря зафіксувати також метеорологічні показники: швидкість та напрямок вітру, температуру повітря, вологість повітря, атмосферний тиск, кількість та інтенсивність опадів. Також через мережу Інтернет ми ознайомилися з рекламною інформацією товариства з обмеженою відповідальністю “Атомекосистема”, в якій коротко описані характеристики як самих автоматизованих спостережних станцій, так і побудованих на їхній основі комплексних систем екологічного моніторингу [документи].

Для того, щоб отримати первинні (не усереднені), тобто найточніші дані моніторингу якості повітря, ми подали запит до Управління екології виконкому Криворізької міської ради. Адже саме вони повинні контролювати виконання довгострокової програми «По вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки» в рамках якої і встановлені ці 4 станції.

Проте наш запит було перенаправлено до Криворізького міського відділу лабораторних досліджень Держсанепідемслужби. Бо ж для безпосереднього моніторингу та аналізу результатів, станції було передано в безоплатне користування відділу лабораторних досліджень [документи].

На жаль, відповідь від відділу лабораторних досліджень не містить інформації, про яку ми запитували. Замість первинних, не усереднених даних ми отримали короткі звіти щодо середньомісячних значень вимірюваних показників починаючи з липня 2013 року до серпня 2014 року включно [документи].

Це не та інформація, на яку ми сподівалися, але навіть такі дані дозволяють зробити попередній аналіз стану моніторингової мережі міста та якості атмосферного повітря в Кривому Розі. У наданій нам таблиці приведено загальну кількість вимірювань для кожного з компонентів та кількість перевищення граничних допустимих концентрацій у первинних вимірюваннях.

Тепер докладніше.

Протягом чотирнадцяти місяців всіма (4-ма) автоматизованими станціями Кривбасу було зроблено понад 70 тис. вимірювань вмісту в повітрі кожної із забруднюючих речовин.

З результатів вимірювань можна зробити висновок, що найчастіше перевищення граничних допустимих концентрацій (ГДК) фіксується для сірководня (11310 вимірювань із 71598). Далі за частотою перевищення ГДК йдуть сполуки азоту: діоксид азоту ($NO_2$): 4071 вимірювань із 69366, аміак ($NH_3$): 2840 вимірювань із 71598 та оксид азоту ($NO$): 1495 вимірювань із 71598. А ось кількість перевищень ГДК окису вуглецю ($CO$) незначна і становить лише 144 випадки. Також згідно даних, наданих санстанцією, перевищення в повітрі вмісту діоксиду сірки ($SO_2$) не встановлено в жодному з випадків! (???). Кількість вимірювань та перевищень ГДК приведено в таблиці, порівняльна діаграма представлена тут же:

Хімічна сполука Кількість вимірювань Кількість перевищень ГДК
Окис вуглецю $(CO)$ 71598 144
Сірководень $(H_2S)$ 71598 11310
Аміак $(NH_3)$ 71598 2840
Оксид азоту $(NO)$ 71598 1495
Діоксид азоту $(NO_2)$ 69366 4071
Діоксид сірки $(SO_2)$ 71598 0
Результати моніторингу якості атмосферного повітря в місті Кривий Ріг

Результати моніторингу якості атмосферного повітря в місті Кривий Ріг

Якщо розглядати дані кожної автоматизованої станції окремо, то можна побачити, що випадки перевищення граничних допустимих концентрацій (ГДК) фіксуються здебільшого на станціях №3 (вул. Дніпропетровське шоссе 11) та №4 (вул. Мелешкіна 32). Оскільки зведена таблиця подібного формату займе багато місця, я пропоную вашій увазі лише діаграму. На ній для кожної зі станцій зображено загальну кількість вимірювань вмісту кожного з компонентів та загальну кількість перевищень ГДК кожного з компонентів.

Результати моніторингу якості атмосферного повітря в місті Кривий Ріг (у прив’язці до спостережних станцій)

Результати моніторингу якості атмосферного повітря в місті Кривий Ріг (у прив’язці до спостережних станцій)

Тепер пропоную розглянути використання власне самої моніторингової мережі.

Згідно з даними міськвиконкому, станції повинні упродовж доби здійснювати 72 вимірювання кожного із компонентів. Таким чином, загальна кількість вимірюваннь по кожному із компонентів (за умови безперебійної роботи станції ) починаючи з липня 2013 і закінчуючи серпнем 2014 року повинна становити 30744 вимірювання (427 днів*72 вимірювання на добу). Відповідно, загальна кількість даних від кожної зі станцій повинна складати 184464 значеня (30744 вимірювань*6 компонентів). Але! Спостерігається суттєва розбіжність між “нормативною” та фактичною кількістю даних, отриманих всіма спостережними станціями! Так, наприклад, станція №1 (вул. Олейнікова 3) – виробила упродовж 14 місяців лише 121536 значень, а станція №4 (вул. Мелешкіна 32) – взагалі лише 68298 значень. Тобто лише третину від норми! Порівняльна таблиця та порівняльна діаграма наведені нижче.

Спостережна станція Нормативна кількість Фактична кількість
Станція №1 184464 121536
Станція №2 184464 156078
Станція №3 184464 81444
Станція №4 184464 68298
Кількість вимірювань якості атмосферного повітря в місті Кривий Ріг

Кількість вимірювань якості атмосферного повітря в місті Кривий Ріг

Якщо інформація, надана Криворізьким міським відділом лабораторних досліджень відповідає дійсності, то виходить, що станція №1 (та, що по вул. Олейнікова, 3) використовується неефективно, а станції №3 та №4 (вул. Дніпропетровське шоссе, 11 та вул.Мелешкіна,32) – вкрай неефективно.

На “розріджену” роботу станцій також вказує кількість “середньодобових проб”. Відомості про них також є у наданій лабораторним відділом таблиці: мінімальне значення 7 проб (станція №4, вересень 2013 року), середнє значення 25. Тобто із 30 днів місяця кожна зі станцій працювала в середньому лише 25 днів! Про яку якість моніторингу повітря можна зараз говорити. Виходить, що майже тиждень ми можемо дихати лише сподіваючись на Божу милість. Бо ж ніхто інший з цього приводу (моніторингу повітря) голову собі не забиває.

Як бачите, найчастішими забруднювачами нашого повітряного басейну є сірководень та сполуки азоту. Найменше чомусь працюють саме ті станції, які розташовані в тих місцях, де частіше фіксуються високі концентрації цих забруднювачів. Обидва розпорядники інформації (виконком та санстанція) так і не надали результати первинних вимірювань. Складається враження, що електронного архіву наведеної вище інформації або взагалі не існує, або доступ до нього суворо засекречений. Хоча це порушує наші з вами права на доступ до публічної інформації. А такого не має бути.

Тож моя розповідь про стан навколишнього повітряного середовища лише розпочалася. Буду інформувати мешканців Кривбасу про те, яким повітрям ми дихаємо і чи дбають про чистоту повітря ті, хто має це робити згідно своїх службових обов’язків.

Аналіз виконано за допомогою мови програмування R, для вироблення діаграм використано пакет ggplot2. Карту-схему побудовано за допомогою геоінформаційної системи QGIS на картографічній основі проекту OpenStreetMap. За посиланнями на директорії хмарного сервіса Dropbox містяться документи з переписки між респондентами.

Leave a Comment